Історична довідка

КИЇВСЬКОГО ВИЩОГО ПРОФЕСІЙНОГО УЧИЛИЩА ДЕРЕВООБРОБКИ

У 1898 році на діючій виробничій дільниці Видубицького монастиря був заснований лісозавод, на якому виготовляли шпали та пиломатеріали.

У 1929 році лісозавод був реорганізований у Київський деревообробний комбінат, на якому здійснювалось виробництво пиломатеріалів,  паркету, столярних виробів та меблів. Для вирішення потреби у підготовці кваліфікованих робітників для виробництва у 1930 році при Київському деревообробному  комбінаті  була створена школа фабрично-заводського навчання.

У 1940 році на базі школи ФЗН створене ремісниче училище РУ № 11, яке розміщувалося в двоповерховому навчальному  корпусі, збудованому в 1939 році.

 У 1941 році, на початку Великої вітчизняної війни, РУ № 11 евакуйоване в місто Пензу.

Після визволення м. Києва в 1943 році училище повертається з евакуації і на його базі створюється школа ФЗН № 9.

У  1949 році школа ФЗН № 9 була реорганізована в ремісниче училище РУ № 20, де здійснювалась підготовка кваліфікованих робітників для деревообробного виробництва з двохрічним терміном навчання.

У 1953 році були збудовані навчальні майстерні з відділенням механічної обробки деревини і здійснена надбудова третього поверху навчального корпусу.

У 1955 році РУ № 20 реорганізоване в технічне училище № 6.

У 1962 році на базі ТУ № 6 створене міське професійне технічне училище № 16.

З 1972 року здійснюється підготовка кваліфікованих робітників з наданням середньої освіти.

У 1979 введено в дію новий навчальний корпус, в який входять:

✓ навчальні кабінети

✓ майстерні

✓ актова зала

✓ бібліотека

✓ зала боксу

✓ їдальня

У 1994 році міське професійно-технічне училище № 16 перейменовано в професійно-технічне училище № 16.

У квітні 2003 року  професійно-технічне училище № 16 реорганізоване в Київське вище професійне училище деревообробки.