Історична довідка
КИЇВСЬКОГО ВИЩОГО ПРОФЕСІЙНОГО УЧИЛИЩА ДЕРЕВООБРОБКИ
У 1898 році на діючій виробничій дільниці Видубицького монастиря був заснований лісозавод, на якому виготовляли шпали та пиломатеріали.
У 1929 році лісозавод був реорганізований у Київський деревообробний комбінат, на якому здійснювалось виробництво пиломатеріалів, паркету, столярних виробів та меблів. Для вирішення потреби у підготовці кваліфікованих робітників для виробництва у 1930 році при Київському деревообробному комбінаті була створена школа фабрично-заводського навчання.
У 1940 році на базі школи ФЗН створене ремісниче училище РУ № 11, яке розміщувалося в двоповерховому навчальному корпусі, збудованому в 1939 році.
У 1941 році, на початку Великої вітчизняної війни, РУ № 11 евакуйоване в місто Пензу.
Після визволення м. Києва в 1943 році училище повертається з евакуації і на його базі створюється школа ФЗН № 9.
У 1949 році школа ФЗН № 9 була реорганізована в ремісниче училище РУ № 20, де здійснювалась підготовка кваліфікованих робітників для деревообробного виробництва з двохрічним терміном навчання.
У 1953 році були збудовані навчальні майстерні з відділенням механічної обробки деревини і здійснена надбудова третього поверху навчального корпусу.
У 1955 році РУ № 20 реорганізоване в технічне училище № 6.
У 1962 році на базі ТУ № 6 створене міське професійне технічне училище № 16.
З 1972 року здійснюється підготовка кваліфікованих робітників з наданням середньої освіти.
У 1979 введено в дію новий навчальний корпус, в який входять:
✓ навчальні кабінети
✓ майстерні
✓ актова зала
✓ бібліотека
✓ зала боксу
✓ їдальня
У 1994 році міське професійно-технічне училище № 16 перейменовано в професійно-технічне училище № 16.
У квітні 2003 року професійно-технічне училище № 16 реорганізоване в Київське вище професійне училище деревообробки.